До уваги батьків майбутніх першокласників!

На сайті школи розміщено Наказ № 91-ОД "Про зарахування дітей до закладу загальної середньої освіти" від 01.06.2018 року. З повним текстом наказу можна ознайомитися за посиланням:

http://berezan-school1.edukit.kiev.ua/informaciya_pro_zaklad/diyaljnistj_zakladu/

Звертаємо увагу, що вільних місць немає!

Шановні батьки майбутніх першокласників!

Адміністрація Березанської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 запрошує вас на зустріч з організаторами освітнього проекту « На крилах успіху». Дата проведення 13 грудня о 12 годині. Місце проведення – Центр дозвілля( кінотеатр).

Адміністрація школи

Важливість безумовної любові у вихованні

/Files/images/Любов_батьки.jpg Безумовна любов необхідна дитині для того, щоб розвинути впевненість у собі, яка буде основою її особистості в дорослому житті. Якщо в дитинстві батьки приймали нас такими, якими ми є, були уважні й підтримували нас, у дорослому житті в нас більше шансів прийняти самих себе і стати менш залежними від свого оточення. Коли ми вільні й відкриті, ми повніше проживаємо своє життя, стаємо щасливішими.З іншого боку, коли ми любимо дитину за певні риси її характеру, за її поведінку або досягнення – ми формуємо в неї нездорові моделі поведінки. У дорослому житті така дитина може домагатися любові людини, яка ніколи її не полюбить й неусвідомлено вступати в деструктивні стосунки. Тому батькам так важливо виявляти безумовну любов. Але спочатку потрібно розібратися, що ж таке безумовна любов.Безумовна любов і безумовне прийняттяНабагато простіше сказати, чим безумовна любов не є. Це не пасивний стан, коли ви дозволяєте дитині абсолютно все, ніколи не кажете їй «ні», не вчите її відповідальності. Всупереч поширеній думці, безумовна любов не має нічого спільного з тим, що ви дозволяєте дітям грати в комп'ютерні ігри стільки, скільки вони захочуть.Безумовна любов означає відсутність умовностей не в будинку, а у вашому серці. Ви можете показувати дитині приклад гарної поведінки, доручати їй певні домашні обов'язки. Як заохочення краще покарань, як природні наслідки краще придуманих, так і правила в будинку не означають, що ви любите дитину за щось. Без цього не обходиться виховання. Іноді це приємний та веселий процес, іноді – ні. На жаль, діти не завжди відповідають взаємністю на безумовну любов. Але, попри це, ми все одно любимо їх, навіть якщо вони не погоджуються з нами, скаржаться або вимагають. Для нас вони все одно найкращі у світі. Любити дитину безумовно – означає приймати її повністю з усіма віковими особливостями, розуміти її та бути уважними до неї.Прийміть природні особливості вашої дитиниОсобливості дитини – це і її розумові здібності. Психологи виділяють 8 типів:

  • музичні;
  • логіко-математичні;
  • мовні;
  • інтерперсональні;
  • інтраперсональні;
  • тілесно-кінестетичні;
  • просторові;
  • природні.

Крім того, до особливостей дитини належать особисті переваги, таланти й недоліки характеру. Відкидаючи емоції дитини, ми не визнаємо той факт, що людині властиво проявляти емоції. Відкидаючи думки дитини, ми не визнаємо те, що людині властива цікавість.Прийміть вікові особливості дитиниЯкщо батьки ставляться до дитини, як до маленького дорослого, вона сприймає це болісно. Наші очікування від дитини повинні відповідати її віку. Слідкуйте за тим, щоб не проектувати на неї власні комплекси. Діти дуже чутливі до очікувань батьків, тому переконайтеся, що у вас усе добре з самооцінкою. Якщо ваша самооцінка занижена, вам буде важко спокійно сприймати поведінку дитини на різних вікових етапах.Приділіть дитині увагуЗайва опіка може призводити до негативних наслідків, але приділяти увагу дитині вкрай важливо. Дітям важливо, щоб їх помічали й цінували, інакше вони відчувають порожнечу й самотність. Спілкуючись з дитиною, відкладіть мобільний телефон і не відволікайтеся на сторонні думки. Ви повинні бачити вираз обличчя вашого малюка, щоб розуміти його почуття, відповідати на питання й задовольняти потреби. Уважність до дітей передбачає, що батьки повинні помічати, коли їм потрібно більше самостійності, і розуміти, які навички дитині потрібно розвинути, щоб домогтися успіху в житті.Розумійте дитинуЛюбити безумовно – значить розуміти. Це означає, що я можу в чомусь не погоджуватися з дитиною, але при цьому я розумію, чому вона думає або діє саме так. Я не можу бути ідеальною матір'ю, але я можу вибачитися перед малюком, якщо вчинила несправедливо, і можу спробувати виправити ситуацію. І я завжди буду докладати зусиль, щоб зрозуміти його. Іноді це важко, і я не завжди можу знайти виправдання тому, про що я дізнаюся. Але я намагаюся.Звичайно, щоб безумовно любити свою дитину, потрібно перш за все полюбити та прийняти себе. Прийняти свої особливості, приділяти собі увагу, ставитися до себе зі співчуттям і розумінням.

Джерело: https://childdevelop.com.ua/articles/upbring/4793/


Як батькам поговорити з дитиною про небезпечні квести, ігри і не спровокувати цікавіть?

Чому іде хвиля про небезпечні ігри і квести?

Тому що всі ми маємо підвищений рівень тривоги через війну.

Тривога під час такої ситуації в країні –нормальне явище.

Але підсилення і нагнітання ситуації до паніки – не нормально і шкідливо.

Це дзвінок про можливу небезпеку.

Привід звернути увагу, якщо віртуальному життю дитини не надавалось належної уваги.

Потрібно взяти на замітку, подумати поспостерігати за своєю дитиною, підібрати необхідний час для розмови.

Як поводитись батькам у ситуації, коли в соціальних мережах з’явилисьгрупи, де дітей можуть схиляти до самогубств?

На жаль, до ігор ставлення у дорослих виявляється у крайнощах. Спочатку нічого не регулюється, а потім, як дізнались про небезпеку, - все заборонити. Крайнощі не подіють адекватно, навпаки, викличуть опір і ще більшу цікавість. Дитина перестане говорити про свої думки дорослим і шукатиме розуміння десь, але не вдома.

квест

Що НЕ потрібно робити батькам:

1. Заборонити користуватись інтернетом, соціальними мережами. Це викличе опір в дитини і вона перестане ділитись думками.

2. Розпитувати дитину чи не знає вона про ігри (говорити назву). Адже після такого запитання може з'явитися бажання пошукати. Навіть якщо до цього дитина нічого не знала про ігри.

Що потрібно робити:

1. З дітками молодшого шкільного віку розмовляти про те чи є в неї уявлення, що люди всі різні. Що є добрі і погані, які можуть вчинити зле дитині. Ігри створюють люди і вони можуть пропонувати погані речі. Як ти розрізниш де погане, а де хороше? Які погані речі тобі можуть запропонувати?

Як ти розрізниш? Необхідно звертатись до тата і мами, якщо сумніваєшся або не знаєш.

2. З дітьми старшого віку побудова бесіди залежить від стосунків між ними і батьками. І надмірна опіка і відсутність її викликають ускладнення. Важливо дотримуватись і відчувати баланс.

Найкращий шлях профілактики:

1. Розвиток інтересів дитини поза інтернетом, в реальності. Поступово залучати до різноманітних настільних ігор: доміно, монополія, шашки та інших (їх є безліч в залежності від інтересу дитини та батьків). Робити це не стрімко, а поступово. Щоб відбулась взаємозаміна. Згодом залучати до спортивних ігор.

2. Збереження довіри у стосунках, контакту, для того, щоб дитина бачила в батьках джерело допомоги в складних ситуаціях, довіряла. Подумайте над тим, що дитині подобається, наскільки вона має сталий інтерес? Якщо не має, то скільки ви зробили пропозицій спробувати щось нове, і ще раз, і ще раз? Не обов’язково гуртки чи секції. Це може бути будь-яка справа, яку ви з дитиною робите РАЗОМ (приготування їжі, наведення чистоти в оселі, спільний перегляд фільмів, підготовка до свят і т. д.).

3. Розмовляти з дитиною про її відчуття, думки, досягнення (особливо перед сном). Покарання здійснювати згідно з домовленостями (щоб розвивати волю, а не принижувати).

4. Запитуйте: «А чи хтось розповідав тобі про ігри, які не тільки на екрані відбуваються, а виходять за межі, в реальному житті щось треба робити, і що ти думаєш про це?».

5. Не кажіть: «Ти ж мені зразу скажи, якщо хтось таке буде пропонувати». Скажіть: «А що ти зробиш, якщо тобі таке запропонує хтось?».

На жаль, на всі випадки не існує однакових порад.

Основний обов’язок батьків – відповідати за життя дитини.

Будьте уважними до своїх дітей.

Важливі для дітей компліменти батьків

компліменти Що ви відчуваєте, коли хто-небудь робить комплімент про ваше взуття, приготовлену вами їжу чи про те, як ви впорались із роботою? Ви відчуваєте піднесення. Але що ви відчуваєте, коли свої захоплення висловлює той, хто по-справжньому дорогий вам? Так, це неймовірне почуття. А зараз лише уявіть силу компліментів, мова про які піде в цій статті. Адже дитина, яка відчуває, що мама її цінує та схвалює, здатна змінити світ. Дитина, яка знає, що мама вважає її чудовою, краще справляється із проблемами, які виникають на її життєвому шляху.

Дослідження показують, що найбільше сприяє формуваннюмотивації дітейта́похвала, яка відзначає їх важку, старанну роботу, способи досягнення цілей і такі риси характеру, як завзятість і відданість справі. Але не забувайте і про інші компліменти – кажіть дітям, які вони чудові та красиві (усі діти чудові та красиві в очах своїх матерів), які вони сильні й добрі (діти швидше стають такими, якими ми їх уважаємо) і які вони взагалі дивовижні (адже кожна дитина дивовижна).

Ось десять компліментів, які діти повинні чути в різних випадках свого життя.

Робіть компліменти про особливості характеру дитини.Ми живемо у світі, де не вчать щирості, чесності та принциповості, та й не надто на них розраховують. Коли наші діти демонструють прояви чесності, доброти, надійності й вірності, це чудова нагода, щоб відвести їх убік і щиро похвалити.

Робіть компліменти про зразкову й шанобливу поведінку.Найлегше висловлювати несхвалення й помічати лише помилки, промахи й недоробки дитини. Але, замість того щоб тільки й робити, що чекати неслухняної абонеповажної поведінки(яка не забариться вас засмутити), краще спробуйте помічати слухняність і повагу: «Я іноді забуваю тобі це казати, але ти чудовий хлопець, і я ціную те, як ти ставишся до мене – до своєї мами».

Робіть компліменти дітям просто за те, що вони частина вашої родини.«Щоразу, коли я дивлюсь на тебе, то вдячна Богу, що я твоя мама». Діти повинні розуміти, що їх цінують просто за те, що вони є.

Робіть компліменти участі дитини в житті родини.«Прибирання зі столу (підмітання, винесення сміття) – це корисна справа. Я високо ціную твій внесок у благополуччя нашої родини». Діти повинні розуміти, що те, що вони роблять, приносить користь, що дорослі помічають це, що їх посильна допомога є цінною частиною сімейного життя.

Робіть компліменти про якість роботи дітей.«Ось що називається чиста підлога!», «Ти зібрав усе листя у дворі, навіть жодного листочка не залишилось. Молодець! Я так рада, що ти серйозно ставишся до своєї роботи, це помітно». Завжди варто відзначати високий рівень виконання роботи.

Робіть компліменти про зусилля дитини, навіть якщо результат не найкращий.«Твоя готовність допомагати радує мене! Тепер нам треба навчитись виносити сміття в контейнер, не розкидаючи його по дорозі!». Компліменти можуть бути важливою частиною нашої ролі вчителів.

Робіть дитині компліменти, коли вона осягає щось нове.«Я приємно вражена! Ти значно просунувся в математиці!», «Відмінно! Я не здивована результатом після того, як ти так наполегливо попрацював». Доречний комплімент підтримуєпозитивний настрій.

Робіть компліменти про почуття стилю дитини, навіть якщо ви не зовсім поділяєте її смак.Ми ж не хочемо робити з наших дітей клонів. «Коли треба підібрати вбрання, у тебе, безумовно, проявляється талант!», «Мені здається, що ти добре обміркував те, як виглядаєш», «Я ніколи не бачила раніше, щоб так накривали стіл – у тебе дивовижна уява». Не треба обмежувати компліменти вузьким діапазоном власного смаку.

Робіть компліменти про зусилля для досягненні довгострокової мети.«Сину, прогрес, який ти демонструєш, гідний похвали. Молодець, що так стараєшся». Чекати, коли дитина досягне досконалості, щоб висловити похвалу, неефективно, це може послабити ентузіазм ще й слабо допомагає процесу дорослішання.

Робіть компліменти друзям дитини.Але будьте чесними! «Твої друзі молодці!», «Цей Назар такий хороший хлопець», «Ти знаєш, мені додає впевненості, що при виборі друзів ти керуєшся здоровим глуздом».

http://childdevelop.com.ua/articles/upbring/785/


Ознаки надмірного тиску на дитину

тиск на дитину Великі очікування, покладені на дитину, можуть бути корисними, але в той же час надмірний тиск може мати шкідливі наслідки. У даній статті зазначаються п'ять явних ознак того, що ви здійснюєте занадто великий тиск на дитину.

1. Ви критикуєте частіше, ніж хвалите

Зосереджуючи свою увагу на помилкових і неправильних учинках дитини, ви не помічаєте правильних. Багато батьків ігноруютьхорошу поведінку дитинилише тому, що вважають, що дітей не треба хвалити за те, що вони поводяться належним чином, а необхідно примушувати їх ставати «кращими». Проте дуже велика кількість критики може мати наслідки, які травмуватимуть особистість дитини. Намагайтесь відзначати ті моменти, коли дитина поводиться добре, щоб кількістьпохвална її адресу (з вуст усіх членів сім'ї) перевищувала кількість критики – у кожній зі сфер її життя.

2. Ви контролюєте діяльність дитини до найдрібніших подробиць

Батьки, які надмірно тиснуть на дітей, ризикують перетворитись на тих, хто постійно намагається перестраховуватись. Якщо ви пильно стежите за щоденними заняттями своєї дитини, такими як уроки, домашні обов'язки, ігри й т. п., і при цьому прагнете переконатись, що вона все робить правильно, ви, імовірно, надмірно тиснете на неї. Хоча дуже важливо брати участь у житті дитини, занадто пильна увага до її занять може мати негативні наслідки.

Якщо ви хочете, щоб ваша дитинабула успішною, дозвольте їй робитипомилкий зіштовхуватись із їх природними наслідками. Хоча, може, й важко спостерігати за тим, як дитина отримує погану оцінку за контрольну роботу, до якої вона абсолютно не підготувалась, або за тим, як вона втрачає можливість, бо не докладає достатньо зусиль, іноді такі наслідки можуть стати для неї кращими уроками.

3. Ви переконані, що будь-яка ситуація має життєво важливі наслідки

Якщо ви кажете дитині, що більшість ситуацій вимагають підходу «пан або пропав», ви, напевно, занадто сильно тиснете на неї.

Висловлювання типу «Якщо ти не заб'єш гол у цій грі, тренер не буде випускати тебе в основному складі» або «Ти повинен отримати 12 за цю контрольну, якщо хочеш потрапити на шкільну дошку пошани», дають дитині зрозуміти, що в неї є лише один шанс, щоб домогтись успіху.

Так, у житті бувають ситуації, коли така точка зору реалістична, наприклад, коли у випускника школи з'являється можливість пройти співбесіду для вступу у престижний університет – і все ж ситуації, коли є лише один шанс на успіх, зустрічаються рідко.

Проте, для багатьох батьків входить у звичку розглядати кожний тест, змагання чи виступ як найважливіший у житті. Намагайтесь нагадувати собі й дитині, що в житті є безліч можливостей для успіху, і окремий результат не здатний перекреслити все.

4. Ви порівнюєте дитину із друзями та ровесниками

Постійно нагадуючи своїй дитині: «Твоя сестра перемогла на олімпіаді з математики, тому що вона старанно займалась» або «Ти помітив, скільки голів забив сьогодні Максим? Я думаю, що ти можеш забивати більше, ніж він, якщо будеш частіше тренуватись», постійно порівнюючи її з іншими дітьми, ви ставите дитину в безперервну конкуренцію з оточуючими, не враховуючи її індивідуальності.

Коли дітей порівнюють з іншими, тим самим піддаючи тиску, це знижує їх готовність робити щось, у чому вони не досягають успіху. Вони можуть відмовлятись грати у футбол, якщо не бігають швидше за всіх, або відхиляють пропозицію про участь у математичній команді, якщо хтось із учасників розумніше, ніж вони. Надихайте дитину ставати кращою, конкуруючи із самою собою. Кажіть про те, як важливо вчитись і практикуватись, щоби ставати краще сьогодні, ніж учора, – незалежно від того, як справляються з цим оточуючі.

5. Ви часто втрачаєте самовладання

Надмірно тиснучи на дітей, батьки часто й самі зазнають подібне відчуття. Коли діти не відповідають їхнім очікуванням, вони швидко досягають стану розчарування та пригніченості. Якщо ви виходите з рівноваги, тому що ваша дитина не така хороша, як вам хочеться, ви, імовірно, занадто сильно тиснете на неї.

Можливо, ваша дитина не стане видатним автогонщиком і не буде кращим випускником свого класу. Але якщо ви на неї тиснете, щоб вона стала тим, ким зовсім не хоче бути, це лише викличе стресовий стан у всіх членів сім'ї. Знайдіть конструктивний баланс, який дозволить вам надихати дитину ставати краще, не примушуючи її відповідати вашим нереалістичним очікуванням.

http://childdevelop.com.ua/articles/psychology/786/


Неефективне дисциплінування дітей

Батьки і дисципліна Не існує такого поняття, як ідеальні батьки. Виховання часто відбувається методом спроб і помилок, до того ж розвиток дитини часто супроводжується непередбаченими ситуаціями та проблемами. Але є деякі поширені помилки в установленні дисципліни, яких припускаються у той чи інший момент майже всі батьки. Далі наводяться чотири найтиповіші з них.

1. Батьки звертають увагу на поведінку, не варту уваги.

Ниття, крики й нестерпну поведінку важко ігнорувати. Але звертати увагу на такі прояви означає йти за примхами своєї дитини.

Дітям необхідно багато позитивної уваги до їххорошої поведінки. Але така поведінка, наприклад, як тиха гра, спокійне сидіння на місці й дотримання черги, часто залишається непоміченою. Отже, у спробі отримати більше уваги ваша дитина може відчувати спокусу поводитись погано.

Будь-який тип уваги, й негативний також, дає дітямпозитивне підкріплення, тобто закріплює дану модель поведінки. Тому іноді все ж більш ефективно проігнорувати помірні прояви поганої поведінки.

2. Батьки розглядають поведінкові проблеми в короткостроковій перспективі.

Ще одна велика помилка батьків – зосередження уваги на короткостроковій перспективі. Хоча, звісно, простіше поступитись при істериці дитини, але це посилить проблему в довгостроковій перспективі.

Поступливість батьків учить дітей того, що їх негативна поведінка ефективна. Дитина, яка зрозуміла, що ниттям може домогтись усього, чого хоче, у подальшому, швидше за все, буде мати труднощі у взаєминах з однолітками або керівниками.

Важливо пам'ятати, що дитині необхідні певні навички для того, щоби стати здоровою,відповідальноюлюдиною. Тому найбільшефективні стратегії дисципліни, зосереджені на навчанні дітей цих навичок.

Діти повинні знати, що незадовільна поведінка матиме негативні наслідки. Дотримуйтесьобмеженьі використовуйте справедливі, послідовні, авторитетні стратегії дисципліни, щоб дитина могла набути важливі для неї навички.

3. Батьки не встановлюють правил у письмовій формі.

Коли немає чітких правил, ваша дитина, швидше за все, заплутається в тому, чого ви від неї очікуєте. Можливо, у вас і вашого чоловіка різні вимоги чи ви інтерпретуєте одні й ті самі правила трохи по-різному. Або ж ви відчуваєте труднощі з тим, щоб суворо дотримуватись власних правил. Наприклад, бувають дні, коли ви відчуваєте, що дуже стомились, щоб зупинити дитину в той момент, коли вона стрибає по дивану. Або ваша реакція змінюється в залежності від того, в якому настрої ви перебуваєте, – те, що вам було смішно вчора, сьогодні може вас серйозно роздратувати.

Встановлення письмового переліку домашніх правил знижує стресовий стан дитини, пов'язаний з вашими очікуваннями. Коли дітям зрозумілі обмеження й наслідки, вони практикують прийняття кращих рішень.

4. Батьки не мають комплексного плану дисципліни.

Без чіткого плану батькам іноді складно справлятись із поведінкою дітей, а в результаті виникає хаос. В один із днів доведені до відчаю батьки можуть надавати дитині шльопанців, а вже на другий просто не спілкуватись із нею. Такі суперечливі наслідки плутають дітей і зазвичай не приводять до зміни поведінки.

Коли необхідно вирішувати поведінкову проблему, краще бути превентивним, а не реактивним. Витратьте трохи часу, щоб розробити комплексний план поведінки, щоб ви знали, як реагувати, коли ваша дитина порушує правила. Коли ви вирішуєте проблеми за допомогою чіткого плану, стає значно легше відстежувати прогрес вашої дитини й визначати ефективність ваших стратегій дисципліни.

Коли в дитини з'являються особливі поведінкові проблеми, такі якагресіяабобрехня, дуже важливо працювати над їх усуненням спільно з іншими дорослими, які беруть участь у вихованні, щоб кожний реагував аналогічним чином. Коли всі дорослі використовують однакові слова, одні й ті самі типи наслідків, проблеми поведінки вирішуються набагато швидше.


Тренінг для батьків « Дисципліна без конфліктів»

тренінг батьки17.11.2015 року відбувся тренінг для голів батьківського комітету школи. Основна мета: дати можливість батькам проаналізувати свою реакцію на поведінку дітей, конструктивно вирішувати конфлікти та сприяти гармонійним стосункам в родині.

Рекомендації для батьків

Якщо Вашій дитині не надають перевагу в класі однолітки, спочатку потрібно вияснити причину, яка може бути в самій дитині. Дуже часто сама дитина своєю незвичайною (неприйнятою в даному колективі)поведінкою (як природне бажання звернути на себе увагу), негативною установкою на спілкування з однолітками, ворожим ставленням, підозріливістю може провокувати подібне ставлення до себе. Спрямовуйте дитину до навчання, так вона зможе підвищити власний авторитет в очах однолітків. До речі, крім гарних оцінок, авторитет можна заробити й іншими досягненнями: у спорті, творчості і т. п. Займаючись в гуртку чи секції, ваша дитина знайде собі там приятелів і друзів. Це підтримає її в розумінні, що вона хороша та з нею хочуть товаришувать. Вчіть дитину бачити позитивне в людях, вміти пробачати недоліки. В колективі обов’язково є діти, які підтримують дитину, і є ті, які займають нейтральну позицію. Нехай дитина спробує здружитись з ними, або хоча б почати спілкуватись. Міжособистісні відносини в дитячому колективі змінюються, часто діти, внаслідок внутрішніх змін, з тих, кому не надають перевагу стають соціометричними “зірками”, часто завойовують авторитет в класі.

Якщо ваша дитина не виявляє зацікавленості до навчання, то спершу треба з‘ясувати, чим іншим цікавиться син чи донька. Це важливо знати, щоб виховувати пізнавальні інтереси на основі вже наявних та запобігти нерівномірному розвитку інтересів або визначити пріоритетні напрямки в навчанні. Багато дітей не встигають у навчанні, їм не подобається вчитися тому, що батьки не виявляють інтересу до їхніх навчальних занять, не перевіряють, як вони виконують домашні завдання, чим займаються у вільний час.Причина може ще полягати в тому, що дитина не розуміє і не встигає вивчати шкільну програму разом з однокласниками. Деяким батькам в це важко повірити, але коли дитина бачить, що вона не така швидка чи розумна як друзі, психологічно відчуває стрес, який призводить до стандартного «не буду робити!». Вихід з даної ситуації один — допомагати дитині справлятися з обсягом домашньої роботи і займатися додатково. Самостійно ви будете робити це чи ні — вирішувати вам. Зацікавити дитину черпати знання заради самих знань. Ті батьки, яким вдається це, надзвичайно мудрі і по-справжньому думають про майбутнє дитини. Вони розуміють, що дитина щодня повинен бути готовий відкривати світ для себе заново. Зараз - самостійно, потім - зі своїми дітьми. Будинки, де є такі сім'ї, наповнені живим спілкуванням - обговоренням книг, фільмів, суперечками і душевними розмовами. Позитивний приклад. Дитині важливо бачити, що і мама, і тато весь час вчаться чогось і вміють отримувати задоволення від цього, тоді їйсамій захочеться наслідувати їх у всьому. Не лінуйтеся розвивати дитину, водити її на виставки, в музеї, на концерти, і обов'язково обговорюйте побачене. Не дайте дитячому цікавості згаснути - і дитині легше буде перенести цей інтерес на навчання. Цей процес в такому випадку відбудеться сам по собі. Захопленість комп’ютерними іграми та інтернетом. Це найбільш поширена причина неуспішності і небажання вчитися у сучасних дітей. Зацікавити шкільними предметами дитини набагато складніше, ніж захоплюючими іграми і безліччю розваг на просторах Інтернету. Тим не менш, батькам варто пошукати щось корисне і потрібне у навчанні і розповісти про це дитині, тим самим підвищивши його мотивацію.

Кiлькiсть переглядiв: 571

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Фотогалерея

Дата останньої зміни 22 Жовтня 2018

Цей сайт безкоштовний!